- напосідливий
- —————————————————————————————напосі́дливийприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
напосідливий — а, е, розм. 1) Те саме, що настирливий. 2) Який напосідається (у 1, 2, 5 знач.) … Український тлумачний словник
напосідливий — ва, ве, Пр. Настирливий, неспокійний … Словник лемківскої говірки
напосідливість — вості, ж., розм. Абстр. ім. до напосідливий … Український тлумачний словник
напосідливо — розм. Присл. до напосідливий … Український тлумачний словник
нав'язливий — 1) (про людей, рідше тварин який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе тощо; перев. про комах який не дає спокою), набридливий, настирливий, настирний, обридливий; невідчепний, невідв язний, у[в ]їдливий,… … Словник синонімів української мови